Джейн Джонсон, видавець Толкіна і Джорджа Р. Мартіна JOC HACKS

Кар'єри рідко йдуть за планом. У Job Hacks ми збиваємо експертів за розуміння, яке вони вирощували на шляху до вершини свого поля.

Ім'я: Джейн Джонсон

Оригінальний місто: Корнуолл, Англія

Робота: Джейн Джонсон (http://en.wikipedia.org/wiki/Jane Джонсон (письменник) - письменник, редактор і видавець. У 80-х і 90-х роках вона відповідала за публікацію твору Дж. Р. Толкіна і доведення його до сучасної аудиторії. У цій якості вона доручила ілюстрованим виданням романів Джон Хоу і Алана Лі. В даний час Джонсон є директором видавничої справи в HarperCollins і є однією з рушійних сил заснування Voyager, його відбиток Sci Fi і Fantasy. Інші автори, які вона опублікувала або редагувала, включають важкоатлетів, таких як Робін Хобб і Джордж Р. Мартин.

Як ви почали?

Я почав публікуватись у славній суміші випадковості та пристрасті. Я жив у Західному Лондоні і працював у місцевому магазині ставок, де, незважаючи на мої ступені англійської та ісландської мов, я закінчив як маркер та касир. Мені сподобалося, і вперше в житті я став перераховувати; і експерт з форми кожного коня і собаки, що біжить цього року. Але це була не така кар'єра, яку я передбачав. Одного разу, гуляючи додому, я врізалася в сусіда, Сару, і ми розмовляли. Дуже вагітна, вона сказала мені, що вона залишає свою роботу в Джордж Аллен і видавництво Unwin. - Це видавець Толкіна! - скрихнув я. - А вам подобається така річ? - запитала вона.

Люблю? Я любив Толкіна. Я впала володар кілець у віці 11 років і - мені соромно зізнатися - все ще є копія, яку я виписала з шкільної бібліотеки, так як я не міг змиритися з ним, або поділитися цим чарівним світом з ким-небудь іншим. Я здобув ступінь англійської мови через любов до читання, яку професор Толкін породив у мене, спеціалізувався на англо-саксонському, тому що це була його власна спеціальність; продовжив ступінь магістра з давньої ісландської мови, оскільки старійшина Едда і саги надихали його.

"Чи можете ви друкувати і брати стенографію?" - запитала вона. - Звичайно, - збрехав я. Романи зароджуються брехунами, я боюся. Але вони також вирішують проблеми. Я отримав роботу - на основі моїх неправд, але також з-за своєї пристрасті до Толкіна, і, як зазначав мій новий бос, тому що, провівши рік, працюючи в Ladbrokes, я не тільки прорахував, а й зрозумів природу азартних ігор, що могло б помістити мене у видавничій справі, де кожна з книжок представляє розрахований ризик. Я навчила себе вводити і створювати власну версію стенографії, і була отримана з зони секретарської катастрофи до редактора, з особливою відповідальністю за список Толкіна, за дуже короткий час.

Оскільки ви пишете і редагуєте, чи є у вас більше насолоджуватися? Або ви думаєте, що вони живлять один одного; написання робить вас кращим редактором і навпаки?

Написання та редагування є двома сторонами однієї медалі, і зворотний зв'язок між двома дисциплінами має неоціненне значення. Я написав з тих пір, як мені було 7 або 8 років. Але коли я почав публікуватися, я перестав писати близько 10 років, так що я був перейнятий талантом авторів, з якими я контактував. Але врешті-решт, коли я дізнався більше про ремесло написання - і про редагування - я став менш збуджений механікою і почав писати знову, і чим більше я боровся зі своїми проблемами написання, тим більше я міг співчувати і допомогти авторам, з якими я працював. Виклики, звичайно, різні.

Створення пропонує цілком інший порядок проблем для редагування. Я пишу великі, захоплюючі, історичні пригодницькі романи. Вони, як правило, довгі і наповнені великою кількістю персонажів, і зазвичай починаються з бази чистого невігластва, про людей і часи, про які я мало знаю або нічого не знаю, тому потрібно багато досліджень: великий виклик. Як альпініст, я часто порівнюю процес початку роману з стоянням біля підніжжя довгого підйому, вершина якого затьмарюється хмарою: ти знаєш, що це буде довго, важко, і у вас є гарна ідея про те, як почати маршрут, але тільки невиразне уявлення про те, як ви збираєтеся дістатися до вершини. Це складно!

Редагування великого, складного тексту також може бути складною по-своєму. Кожна книга, кожен письменник, відрізняється тим, як вони підходять до своїх романів, як вони реагують на пропозиції та редагування; наскільки строгі вони в письмовій формі, наскільки послідовні в характеристиці і подіях і т. д. Як редактор, ваша робота полягає в тому, щоб допомогти їм доставити найкращу версію свого бачення читачеві, і це може бути завзятим завданням, залежно від того, наскільки добре Ви працюєте разом. Я часто говорив, що бути хорошим редактором поєднує в собі навички психолога, лев-укротителя і мухоловки: розуміння, мужність і терпіння; а також співчуття, ясність, гнучкість і смиренність - останній з них, мабуть, є найважливішим. Деякі редактори, думаючи про себе в праві, намагатимуться нав'язати автору свій погляд на текст, але важливо пам'ятати, що в кінцевому рахунку книга належить письменникові, ім'я якого виходить на обкладинці.

Чи більше ви психолог, укротитель лева, чи рибалка з більш епічними творами Пісня льоду і вогню ? Вам потрібні електронні таблиці, щоб не відставати?

Я є видавцем у Великобританії. Я читав і годував будь-які коментарі до Анни Гроелл, його головного редактора в Бетмена, Нью-Йорк. Вона працює через текст з ним. У нього є мозок розміром з планети і чудовий банк пам'яті для всіх його персонажів, історій і фактів про свій світ; а також команда відданих шанувальників (особливо Лінда і Еліо на westeros.org), які перевіряють і подвоюють подробиці для нього. І, звичайно, зараз є Світ льоду і вогню забезпечити фонову енциклопедію.

З іншими письменниками довгої епічної серії - як Робін Хобб - я зберігаю нотатки та таблицю стилів, щоб перевірити, і в цьому випадку Енн подає мені свої редакційні примітки: дуже взаємна домовленість.

З серією, як Джордж Р. Р. Мартін, ви вважаєте, що ви наближаєтеся до матеріалу інакше, коли його серія стала такою великою? Або ви намагаєтеся налаштувати той факт, що його книги мають таку пристрасну і широку читацьку аудиторію?

Ваша відповідальність досі робить книгу найкращою, якою вона може бути, незалежно від успіху чи слави автора, і я знаю, що Джордж не подякував би жодному з нас, що ставилися до нього по-іншому. Якщо що-небудь, це би зробило вас навіть більше критичний та обережний, з яким є так багато більше очей на роботі.

Що б ви назвали основними якостями, які ви шукаєте в роботах, які ви погоджуєтеся редагувати?

Для мене це все про голос. Читаючи книгу, будь-яку книгу (і я не просто редагую SF і фентезі, але й трилери - я британський видавець Діна Контца, Джонатана Фрідланда / Sam Bourne і останній бестселер Великобританії # 1 Льодовики-близнюки SK Tremayne) - це як подорож із супутником, з яким ви розмовляєте. Голос, який виходить з цієї книги, повинен бути привабливим, щоб підключити вас, щоб ви хотіли проводити час в компанії автора.

Нещодавно двома блискучими прикладами цього для мене були Марк Лоуренс - автор книг "Шипів" (Принц, Король, і Імператор Терновий), Prince of Fools, Ключ брехуна і Колесо Osheim - і Джо Аберкромбі, чия блискуча серія YA Половина царя, Половина світу, і Половина війни Я тільки що опублікував. Голос Марка є коротким, жалюгідним, ліричним і пронизаний більш запам'ятовуються одними лайнерами, ніж будь-який інший письменник, якого я міг би навести. Джо має повне володіння своєю розповіддю, і голос різкий і розумний і смішно смішний; але й темний, іноді дуже романтичний.

Звичайно, історія є надзвичайно важливою: ви хочете повернути сторінки: але голос - це те, що робить автора унікальним.

Як ви бачили жанр фентезі, що розвивався протягом вашої кар'єри - особливо тому, що ваша власна роль у Voyager і її зростання ставить вас в серце її?

Фантазія стала більш грубим, темнішим і більш реалістичним протягом багатьох років, віддаляючись від ельфів і магії. Я побачив, що це почалося з книг Томаса Ковенту Уолстена Стефана Р Дональдсона в 80-х, і, безумовно, у GRRM Пісня льоду і вогню серія є втіленням фантазії, що живиться більше реальною політикою, ніж магією. Але ви знаєте, є деякі дуже темні моменти Володар кілець, поряд з поезією, ельфами і ліризмом. Якби я підкорив зміни, які я бачив за 30 років, ми перейшли від чорно-білого морального всесвіту до такого, що має багато інших відтінків сірого.

Ви працювали тісно з кількома серіями, які мають критично відомі екранізації, наприклад, з телевізійних шоу Гра престолів до фільмів Володар кілець. Які ваші думки про пристосування - ви їх спостерігаєте, або намагаєтеся триматися подалі? І як людина, яка знаходиться в унікальному положенні - ви далекі від випадкового глядача, але ви також не є автором - як ваше відношення до роботи впливає на ваш досвід перегляду?

У ідеальному світі, як редактор, що працює над поточною серією, ви б уникнули адаптації, щоб зберегти первинне творення у вашому розумі… але ми не живемо в ідеальному світі, а спостерігаємо і знаємо відмінності адаптацій є частиною моєї роботи як роботи над текстом. Треба сказати, що я нервував з приводу фільму Пітера Джексона володар кілець - Я не можу уявити, як будь-який кінорежисер міг би робити середньоземне правосуддя, не кажучи вже про персонажів, з якими я виросла.

Але коли я вийшов з виробничого автомобіля, який зібрав мене з аеропорту на схили пагорбів вище вологого і туманного Квінстауна на Південному острові Нової Зеландії у вересні 2000 року, і побачив, як Гендальф і Боромир виходять через тумани, я був у Середзем'я і повністю захоплені. Я провів декілька місяців у виробництві через 3 роки зйомок (як Джуд Фішер, я написав візуальні супутники, які супроводжували фільми), а потім повернулися на Хоббіт адаптація. Я пішов на рибалку з Арагорном, Леголасом, Меррі і Піппіном, дивився футбол з королем Теоденом, пив з Фродо, Сем і Бороміром; їли рибу і відколи з Eowyn. Вони назвали мене "десятим членом Товариства". Я люблю розширені версії володар кілець фільми: вони не зовсім вірні книзі, але фільм - це інша середовище для написаного слова, і це сама природа адаптації, але вони захоплюють стільки істини і духу оригіналу. Я повністю визнаю, що зміни повинні бути зроблені - і це іноді може бути неприємним, якщо ви добре знаєте оригінал - але іноді зміни можуть дати більшу ясність і чіткість історії.

Я не мав такої розкоші, або щастя, щоб провести час з Гра престолів Виробництво, але я повинен сказати, що я любив дивитися серію, і я так вражений відливанням і зовнішнім виглядом серії: костюми і набори славні. і я не можу уявити Тиріона нічого, крім персоніфікованого Петром Дінклаге.

Це проблема з перебуванням у сучасному віці: візуальний образ має такий примат, що переписує для вас написаний текст. Я не думаю, що є спосіб утримати два суб'єкта окремо, окрім як повністю уникнути телебачення та Інтернету.

Чи є у вас якісь історії про рибалку з Арагорном, Леголасом, Меррі та Піппіном? Що це було?

Кілька фотографій тут - одна з команд Voyager 1995 року - всі дівчата-команди!

І з статті Вігго в різдвяному виданні Імперія Журнал 2011 показав Dom Monaghan з фореллю він caught у дні ми поїхали ловлять рибу у Te Anau.

Ми взяли наші улови назад до Viggo бунгало де ми сперечалися про як краще приготувати їм (я запропонував варити їх у фользі: Viggo поїхав його власний шлях та риба вибухнула у печі…. BK та Fon, шкала подвоює для Merry та Pippin t, зроблений соус каррі) та ми подали їх до решти Товариства: Це був чудовий вечір. Багато хороших спогадів, як це - занадто багато, щоб перерахувати. Ми все ще друзі.

Які ваші особисті фаворити у жанрі фентезі? Чи вважаєте ви, що жанр художньої літератури маргіналізується в літературному світі, або ви вважаєте, що межі між основним, літературним і жанровим вигадками руйнуються?

Я дуже щасливий редактор - я брав участь у публікації багатьох своїх абсолютних фаворитів у жанрі - Кім Стенлі Робінсон, Джордж Р. Р. Мартін, Джек Венс, Робін Хобб, Гай Гавриель Кей, Джордж Р.Р. Мартин, Ісаак Азімов, Артур С Кларк, Раймонд Фейст, Стівен Дональдсон, Девід Еддінгс, Марк Лоуренс, Майкл Маршалл Сміт, Джо Аберкромбі, Меган Ліндгольм, Стівен Кінг, Дін Контц, Пітер Штрауб, Пітер V Бретт. Я теж люблю Патріка Ротфусса та Бен Аароновича.

Серед останніх вибраних є Ембер в попелі Sabaa Tahir - відповідь Voyager Голодні ігри - і Емілі Мандель Станція одинадцять.

Я читав широко, хоча і не просто вигадку (останнє прочитано Нас Девід Ніколлс, Проведення Альберт Хаус Homer Hickam, Орієнтири Роберт Макфарлейн, Дикі лебеді Джекі Морріс); Інтернет розбив безліч маркетингових бар'єрів, які використовувалися для передачі книг жанру в темний куточок книжкового магазину. І величезну популярність Гра престолів відкрив цей жанр людям, які ніколи не бачили себе вболівальниками фантазії: ми всі повинні бути вдячні Джорджу за це.

Яку пораду ви б віддали будь-яким претендентам?

Я говорю всім молодим редакціям: Не слідкуйте за ринком, дотримуйтесь своїх інстинктів! Читайте якомога ширше, ніж ви можете за межами своєї роботи, шукайте якість у написанні та розповіді, дізнайтеся, що робить різні структури галочкою, щоб ви дізналися щось особливе, коли бачите його. А потім дотримуйтеся своїх гармат. Якщо ви думаєте, що це чудово, боріться з зубами і нігтями, щоб придбати його, а потім застрягте в ній довгостроково до публікації. Це робота редактора: зберігати ентузіазм навколо нового автора, нагадуючи колегам, що він потребує їхньої уваги та підтримки. Це може бути виснажливим, але ви є єдиним адвокатом, який автор має в видавництві, тому, якщо ви берете письменника, це ваша відповідальність, щоб дати їм найкращий досвід публікації вашої компанії.