Чи "страшні історії, які розповідають у темряві" вчать дітей боятися книг? Не зовсім.

«У всіх моїх книгах те, що я роблю в основному, представляє матеріал для дорослих таким чином, що діти можуть зрозуміти. Діти настільки досконалі в ці дні, що вони працюють для них… Мене заворожує те, що з страшним матеріалом, ви думаєте, що вони будуть змучені. Але вони не є. Вони оновлюються. ”- Елвін Шварц, 1988

Протягом багатьох десятиліть журналіст, автор і фольклорний натхненний журналіст Елвіна Шварца Страшні розповіді в темряві Гільєрмо дель Торо, який зараз планує адаптуватися до фільму, всюди лякав і заінтригував дітей початкового та середнього шкільного віку. Ті з нас, хто виріс у 80-х і 90-х роках, яскраво згадуватимуть дихання, перегортаючи книги серед стеків нашої місцевої бібліотеки - тобто, якщо вони дозволили книги на складі. Трьох томів у серії Шварца - з їх розкладаючими упирами, серійними вбивцями, розірваними кінцівками і привидами пейзажами - є одними з найбільш широко заборонених книг усіх часів. Серія посіла перше місце в списку найбільш «часто оскаржених» книг Американського літературного товариства в країні в період з 1990 по 1999 рік і № 7 у s00-ті роки.

Добре, як страшні історії розповідати в темряві дитячу книгу pic.twitter.com/M4QamK4cj6

- моторошний кек (@whereskayleigh) 19 вересня 2015 року

Сильний вплив цих томів, у своїх ранніх виданнях, був принаймні такий же, як і через спектральні, малюнки на деревному вугіллі художника Міннесоти Стефана Гамелла як предмета Шварца. Пам'ять про гротескні цифри Гаммелла - від жінки з павуковим гніздом на обличчі від «Червоної плями», до кривавої голови «Мене галстук Те-Уокер», до руки в «Чудовій ковбасі», що їсть сама - незгладимий для всіх, хто коли-небудь навіть переглядав книги.

Хоча Random House захищав оригінальні видання протягом багатьох років, вони перевидавалися Страшні історії на 30-річчя першого тому 2011 року з новими тоновані ілюстраціями від Brett Helquist, до жаху останніх батьків, які колись були фанатами (просто перевірте відгуки Amazon).

Це класичні видання книг Шварца, на яких Страшні історії: Документальний фільм фокусується. Проект, який в даний час знаходиться у виробництві, розпочав продюсер, режисер і оповідач Коді Мейрік, професіонал дитячого розвитку та освіти в Чикаго, і перший документаліст, який вважає, що книги Шварца є ​​прикладом того, для чого є здоровий і прогресивний стимул для молодого читача. Проекту Мейріка було надано допомогу в ході кампанії фінансування натовпу на початку цього року. Хоча Мейрік не досяг своєї бажаної мети, він воює з виробництвом і прагне випустити 2016 рік.

Ось що сказала Мейрік про свій перспективний проект.

Ця картина з ШКІДНИХ ІСТОРІЙ ДЛЯ ВІДПОВІДІ В ТЕМНІ дасть мені кошмари, як дитина. Уф. pic.twitter.com/hmG6YLYquU

- Мат Бредлі-Ціргі (@MatWBT) 10 жовтня 2015 року

Що змусило Вас вважати книги Шварца предметом документального фільму?

Я мав намір зробити документальний фільм про важливість дитячих книг і дитячої грамотності. В ідеалі потрібна точка входу. Я виріс з цими книгами так само, як багато інших людей. Коли я побачила, що це дуже популярна книга, в якій багато дітей читають і цікавляться мистецтвом, а також тим, що вона є однією з найбільш заборонених книг за останні 30 років - це здавалося ідеальною історією, і Ідеальний заголовок, щоб потрапити додому ідея, що книги читають діти. Книги допомагають дітям формувати те, чим вони стають. У цьому випадку вони зацікавилися фольклором і мистецтвом, що, природно, зверталося до них. Вони не виростали, щоб бути вбивцями або м'ясниками і вкладати їх у гамбургери. Вони виросли до художників, музикантів, істориків і письменників.

Я вважаю, що ці книги, як людина старшого віку, захоплююча, - я просто переглядаю свої оригінальні копії вперше за багато років - це фольклорний елемент і деталі, з якими Шварц посилався на свої джерела в індексі. Він багато говорить про регіональне походження; Наприклад, «Великий палець», що розвивається в основному в Південній Америці. Ви впиваєтесь у фольклор, чи розмовляєте з фольклористами, багато що роблячи цей фільм?

Ми взяли інтерв'ю у фольклористів, і ми плануємо інтерв'ювати більше. З'єднання з довгою історією моторошного фольклору є дуже важливим. Я думаю, що це віддає належне книгам, поставивши їх у контекст. Я вважаю, що ці книги є свого роду казками Грімма нашого часу. Підкреслюючи той факт, що ці історії є частиною нашої культури, насправді вражає той факт, що вони є важливими і не повинні бути піддані цензурі. Я також просто знаходжу це цікаво зробити ці зв'язки та приїжджаю backstory до деяких з казок ми всі виросли.

Яка найцікавіша інформація, яку ви дізналися під час створення документального фільму?

До цих пір було чимало. Я не знаю, чи хочу я віддати найбільшу, і я очікую, що буде ще більше. Але той, який приходить на розум, згадується в трейлері: Елвін Шварц дуже любив те, що його книги заборонені. Увага до цензури в школах і бібліотеках тільки починала формуватися приблизно під час його проходження на початку 1990-х років. Американська бібліотечна асоціація дійсно почала відстежувати і складати списки в середині 1980-х років, коли його книги почали реально знімати. Але Елвін любив його і думав, що це велика реклама. Ось чому я радий використовувати його книгу як чудовий приклад того, що цензура забирає у дітей.

Чи є історія або кілька історій, які ви визначили як ті, які більшість людей згадують, коли говорять про книги?

Насправді я був задоволений тим, що не існує жодного або двох, про що люди відразу думають. Я був здивований. Люди, які виросли з книгами, припускають, що улюбленою людиною є ця, або одна, але між історіями та ілюстраціями, я виявив, що є принаймні десяток, які були закріплені у свідомості людей протягом багатьох років. Як не дивно, одна з найвідоміших з них технічно не є Страшні історії книги. Це історія стрічки У темній темній кімнаті, ще одна колекція Alvin Schwartz, яку Барбара Шварц (дружина Елвіна) вважає четвертою книгою. Він призначений для молодших читачів. Але це один вискочив зовсім небагато.

"Гарольд," "Чудова ковбаса", "Няня", "Великий палець", "Високі промені", "Пісня про Hearse", "Новий пітонь Сем", "Будинок з привидами"… Є багато, що прийшли і багато матеріалу для роботи.

Ви розмовляли зі Стівеном Гамеллом та іншими учасниками виробництва оригінальних книг?

Ми взяли інтерв'ю з Барбарою Шварц, Бетсі Джонсон, і Даніель Шварц (дружина, дочка і онук автора), і плануємо інтерв'ювати більше членів сім'ї. Ми вишикувалися в інтерв'ю з доктором Гарі Аланом Файн, який є видатним фольклористом і вченим, який розмовляв з Альвіном всі ці багато років тому, і згадується на видному місці у вихідному матеріалі третьої книги. Ми хотіли б взяти інтерв'ю у редакторів книг, хоча багато з них вже немає. Це завжди було важливо, щоб отримати всередині історію цих книг і їх історії якомога більше.

Що стосується Стівена Гаммелла, він поки що відмовився від інтерв'ю, і, здавалося б, ніколи не брав інтерв'ю. Він опублікував власну книгу в 2011 році, і здається, він не зробив жодного інтерв'ю для цього - просто дуже короткий відеоролик про його руці, що ілюструє одного з персонажів книги. Він є першою людиною, до якої я потягнувся, і запрошення залишиться там.

Повсякденні шанувальники книги в моїй загальній віковій групі, які я говорив, щоб задатися питанням, як вони сталися, - саме вибір поставити ці химерні ілюстрації до тексту. Хто-небудь очікував зворотної реакції? Ви можете пролити світло на це?

Елвін Шварц має останнє слово в тому, хто ілюстрував його книги. До того часу, коли книги були зібрані, Стівен Гамелл був шанованим і призовим ілюстратором, тому він був природним варіантом - видавець приніс Гаммелла для ілюстрації книг. Отож, здається, це сталося звичайним чином, коли видавництво збирає дитячі книги. Альвіну дуже сподобалися ілюстрації, але, здається, видавці теж зробили. І вони продавалися дуже добре. Суперечка, здавалося, лише збільшила популярність. Здається, ніхто не був занадто занепокоєний у той час. Ви повинні мати на увазі, що більша частина цього не підібралася до 1990-х років після того, як Елвін помер.

На якому етапі ви виробляєте документальний фільм?

Ми робимо приблизно на півдорозі, тому потрібно ще багато зробити. Однією з причин для того, щоб випустити трейлер, зараз є підтримка, що дозволить нам показати, що є інтерес до цього документального фільму, і тому ми можемо зібрати решту коштів, щоб завершити цю справу.

У вас є вікно для випуску на увазі?

Кожен крок переносить нас далі, але на даний момент я не можу оголосити конкретний час. Я можу вказати вам на ряд подібних документальних фільмів, які зайняли кілька років, але зрештою вони завершили цю справу, і тепер вона доступна. Я реалістичний щодо процесу, але також дуже відданий. Барбара Шварц зауважила, що вона сподівалася, що ми отримаємо її до її 90-річчя. Я дивлюся на 2016 рік як на 35-ту річницю, тому було б непогано закінчити її до того часу.