Наука показує, що моменти двомовного народу працюють по-різному

Не всім пощастило бути піднятим двомовним. Існує щось надзвичайно приголомшне, коли ви можете чітко сформулювати свої почуття та складні думки більш ніж на одній мові. Ви маєте доступ до набагато більшої аудиторії, і хто цього не хоче?

Джудіт Ф. Кролл, пізнавальний вчений і професор психології, лінгвістики і жіночих досліджень Пеннського штату, виявила, що ті, хто розмовляє більш ніж однією мовою, мають різні структури мозку, ніж монолінгви, що є результатом перемикання між ними. Жонглювання між двома мовами, за її словами, "змінює мережі мозку, які дозволяють кваліфікованому пізнанню, підтримують вільне володіння мовою і полегшують нове навчання". Обидві мови постійно активні в розумі і конкурують один з одним.

Звичайно, не всі ідентичні, і ці зміни не узгоджуються з усіма двомовними людьми - є варіанти: наприклад, коли людина вивчила мову і в якому контексті вони використовують кожну мову. Вона також зазначає, що "іноді ми бачимо ці взаємодії між мовами в поведінці, але іноді ми бачимо їх тільки в даних мозку".

Вона буде представляти свої висновки сьогодні на щорічній зустрічі Американської асоціації розвитку науки. Ми запитали лікаря кілька запитань щодо її висновків. Ми хотіли знати, чи було занадто пізно, щоб вивчити нову мову, і тому перепрограмувати наш мозок. Вона дала нам випадок.

Що, на вашу думку, є нагородами двомовності? У яких інших областях це допоможе людині, яка є двомовною?

У поточній дискусії про наслідки двомовності для пізнання і мозку, легко забути, що, звичайно, двомовна людина має дві мови, які дозволяють спілкуватися з більшою кількістю людей і потенційно домовлятися про життя в різних культури легше, ніж одномовної людини. Це виглядає як винагорода сама по собі.

Дослідження білінгвізму часто свідчать про те, що існують також позитивні наслідки для пізнання, як правило, в області багатозадачності та контролю за увагою, але навіть дослідження, які не дають користі для білінгвізму, рідко виявляють негативні наслідки.

Двомовні люди також краще вивчають мову, що полегшує вивчення інших мов за перші два.

Ви повинні бути підняті двомовними від народження, щоб побачити ці когнітивні відмінності?

Зрозуміло, що маленьким дітям легше здобувати другу мову, ніж старші діти або дорослі. Але ви не повинні бути двомовними від народження (що ми б назвали раннім двомовним), щоб побачити позитивні наслідки двомовності для пізнання.

Деякі навіть стверджують, що пізні білінгви (тобто ті, хто придбав другу мову після раннього дитинства) можуть демонструвати деякі унікальні переваги, тому що труднощі пізнання другої мови можуть вимагати пізнавальних ресурсів, які, якщо учень буде успішним, дають пізніші вигоди.

Робота Роберта та Елізабет Бьорк у UCLA щодо «бажаних труднощів» у навчанні та пам'яті може свідчити про те, що пізній білінгвізм може принести певні особливі переваги.

Головне послання останніх досліджень полягає в тому, що ніколи не пізно. Чим раніше людина починає, тим більше часу йому доведеться осилити. Але врешті-решт, це знання, яке може мати значення більше, ніж вік навчання.

Ви двомовний? Якщо так, то як ви особисто відчуваєте, що це вплинуло на ваш спосіб мислення?

Я не двомовний. Я маю досить типову американську освіту, вивчивши іспанську мову як студентку, але не живучи в іспаномовному середовищі. Та тоді маючий нагоду як академік витратити два різних sabbaticals у Netherlands, де тільки про всіх розмовляє англійською мовою крім голандського, встигаючи тяжке довідатися більш ніж мінімальний рівень Dutch.

Більшість моїх учнів є двомовними, тому що це тема, яка для багатьох білінгвалів приносить науку разом зі своїм життєвим досвідом. Багато хто з нас, які вивчають цю тему, зараз досить залучені до інформаційної діяльності для того, щоб донести науку до громадськості. І я думаю, що досвід роботи з іншими поза лабораторією впливає на наше мислення.